3286. Дипломний проект - Електромеханізація технологічних процесів у пташнику | Компас ВСТУП 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОГО ОБ’ЄКТА 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 2.1. Обґрунтування та вибір технологічного процесу утримання птиці 2.2. Обґрунтування та вибір технологічного обладнання 2.3. Розробка питань з енергозбереження 3. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА 3.1. Обґрунтування та вибір силового електрообладнання для технологічних процесів 3.2. Обґрунтування та вибір електротехнічного обладнання 3.3. Обґрунтування та вибір апаратів керування та захисту, щитів та пультів силових та освітлювальних проводок 3.4. Розробка питань енергозабезпечення об’єкту 3.5. Вибір потужності трансформатора 4. РОЗРАХУНОК І ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МІКРОКЛІМАТУ В ПТАШНИКУ 4.1. Аналіз передових досягнень за вибраним напрямком 4.2. Розрахунок вентиляції 4.3. Розрахунок опалення 4.4. Опис схеми автоматизації 5. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ 5.1. Заходи з експлуатації електрообладнання 5.2. Заходи з безпеки праці 6. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА
Пташник призначений для напільного утримання курей несучок. Місткість пташника складає 6 тис. голів, при щільності 6,5 голів на 1 м2 підлоги. Будівля прямокутної форми (довжина 85 м, ширина 13,5 м, висота 4,82 м) складається із приміщень для утримання птиці, розміщених по обидві сторони робочого коридору, і підсобних приміщень, розміщених в торці будівлі. Будівля пташника виконана зі змішаним каркасом і стінами із азбестоцементних панелей. По ступені надійності електропостачання пташник відноситься до споживачів першої категорії. Живлення пташника виконано напругою 0,4 кВ від трансформаторної підстанції з автоматичним вмиканням резерву (АВР) на шинах 0,4 кВ. Напруга силової мережі 380/220 В. Силова мережа виконується кабелем АВВУ прокладеним в коробах, а також відкрито по стінах з кріпленням скобами та в віні пластових трубах з прокладанням їх в підлозі відкрито та закрито. На даному об’єкті використовується комплект обладнання „Промышленный ІЦ” призначений для обслуговування курей-несучок. На об’єкті передбачене робоче і чергове освітлення. Напруга загального освітлення – 380/220 В, у ламп – 220 В, мережі місцевого (переносного) освітлення – 36 В. Живлення робочого освітлення виконується установкою програмного керування світлом. Всі корпуса електродвигунів, пускової апаратури, розподільчих шаф і інших металевих неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції підлягають заземленню. Пташник ІІІ ступеня вогнестійкості обладнаний пристроєм грозозахисту. Для оперативного зв’язку обслуговуючого персоналу з керівництвом і його різними органами у пташнику передбачені пристрої телефонізації.
Характеристика технологічного обладнання:
-тивність
-сть
-сть ел.двигунів
-4”: -Ф-5,6А -100И3
. . . - - .м. .
-
• Обґрунтовані та вибрані технологічні процеси і обладнання для пташника напільного утримання птиці. • Розраховане та вибране електрообладнання для реалізації технічних процесів в пташнику. • Встановлено, що потужність, споживана електроприводами вентиляторів при живленні від перетворювача частоти на регулювальних характеристиках в 1,05 – 4,7 разів менша, ніж при живленні тих же електродвигунів від перетворювача напруги. А економія електроенергії знаходиться в межах 35%. • Можливе використання перетворювача частоти для групи двигунів вентиляторної установки. Встановлено, що двигуни запускаються одночасно при частоті струму від 0,5Гц і до номінальної та мають однакові регулювальні характеристики, що дозволяє рівномірно створювати мікроклімат по всьому приміщенні. • Розроблені графіки технічного обслуговування і поточного ремонту для обладнання пташника. • Проведено розрахунок річного споживання електроенергії, що складає 95,8 тис. кВт-год.
Дата добавления: 29.03.2020
Вступ 1. Аналіз стану об’єкту проектування 2. Технологічна частина 3. Розробка системи автоматичного управління 4. Електротехнічна частина 5. Монтаж налагодження і експлуатація 6. Кошторисні розрахунки Висновок
Висновок: Розроблена система автоматичного регулювання температури в пташнику в зимовий період, яка забезпечує температурний цикл вирощування птиці, або її утримання, не залежно від збурень які виникають під час технологічного процесу. Система досліджена на роботу з використанням принципу цифрового регулювання. В якості синтезованого цифрового регулятора створено електронну схему САР, алгоритм роботи якої задає мікроконтроллер. Показники стійкості та якості управління мають такі значення: - статична похибка - пере регулювання - час регулювання - коливальність - запас стійкості по амплітуді - запас стійкості по фазі Проведення економічних розрахунків показало, що використання САР економічно є доцільним. Рентабельність склала 33% строк окупності 90 днів після реалізації кінцевої продукції двох періодів утримання бройлерів.
Дата добавления: 29.03.2020
Вступ 1.Загальна характеристика виробничого об’єкта 2.Технологічна частина 2.1. Обґрунтування та вибір технологічного обладнання 2.2. Розрахунок вентиляції механічної майстерні 3.Електротехнічна часина 3.1. Розробка електроприводів 3.2. Обґрунтування та вибір електротехнічного обладнання 3.2.1. Розрахунок освітлення механічної майстерні 3.2.2. Розрахунок опалення механічної майстерні 3.3. Розрахунок та вибір силових та освітлювальних проводок 4. Спеціальне питання 4.1. Розробка електричної схеми керування токарно – гвинторізним верстатом 4.2. Розробка схем з’єднань і підключень 5. Розробка заходів з експлуатації електричного обладнання 6. Розробка заходів охорони праці Список використаної літератури . У таких майстернях також використовуються різні верстати для заточування деталей. Верстати вмикаються у трифазну мережу 0,4 кВт при частоті 50 Гц. На прикладі механічної майстерні слід показувати основні операції . які використовуються: вибрати електричні двигуни, пуско - захисну апаратуру , розробити принципіально-електричну схему та схему з’єднань , та підключень одного із верстатів. Вся апаратура для інших верстатів вибирається аналогічно. У механічній майстерні використовується такі основні операції стругання металу , токарні роботи , гвинторізні роботи , свердлильні роботи. У таких майстернях також використовується верстати для заточування різних інструментів. Верстат вмикається у трифазну мережу 0,4 кВ. при частоті 50 Гц, відхилення напруги на рівні не більше ніж ±5% і відхилення частоти не більше 0, 5Гц. Величини лінійних напруг не повинні відрізнятися більше ніж на 10 %. Вид кліматичог виконання верстатів УХЛ4 по ГОСТ 15150-75. Верстати призначені для експлуатації в приміщеннях віднесених до пожежо – безпечних. Для приведення в дію виконавчих органів верстатів використовують трифазні асинхронні електродвигуни. Сучасні металорізальні верстати мають індивідуальні або багато двигунні приводи. Основні технічні характеристики усіх типів верстатів токарної групи наведені в таблиці . Враховуючи , що у механічній майстерні працюють люди, то у зимовий період потрібно опалювати приміщення.
Технічні характеристики верстатів, що знаходяться у механічній майстерні
-left:5.65pt"]Токарно-гвинторізний верстат типу 16 К 20
. .
. двигунів в тому числі : . двигун шпинделя
-left:5.65pt"]Фрезерний верстат типу АОЛ32-4
. .
- потужність - швидкість обертання - потужність - швидкість обертання
1.Вступ 4 2.Асортимент пива 9 2.1. Виробництво нефільтрованого пива «Чернігівське Біле» 9 2.2. Виробництво напівтемного пива Чернігівське «Різдвяний вечір» 13 3.Сировина та допоміжні матеріали 17 3.1.Сировина і матеріали у відповідності з діючими нормативними документами, для виробництва пива «Біле» 17 3.2. Сировина і матеріали у відповідності з діючими нормативними документами, для виробництва пива «Різдвяна ніч» 39 4.Технологічна схема бродіння та доброджування пива 44 4.1 Структурна схема 44 4.2 Опис технологічної схеми 45 5.Розрахунок та підбір технологічного обладнання 47 6.Розрахунок продуктів 54 6.3 Зведена таблиця 62 7. Технохімічний та мікробіологічний контроль виробництва пива 63 8. Архітектурно-будівельна частина 65 8.1 Опис будівлі 65 8.2 Санітарно-технічний розрахунок 68 9. Охорона праці та техніка безпеки 71 10.Список літератури 76
Фізико-хімічні показники пива:
-left:7.1pt"] Найменування показників
-left:7.1pt"]Норма
-left:7.1pt"] Масова частка сухих речовин у початковому суслі, %
-left:7.1pt"]12±0,3
-left:7.1pt"] Об'ємна частка спирту, не менше, %
-left:7.1pt"]4,8
-left:7.1pt"] Масова частка спирту, не менше, %
-left:7.1pt"]3,8
-left:7.1pt"]Кислотність, 1моль/дм
-left:7.1pt"]1,4-3,2
-left:7.1pt"]Колір, 0,1 моль/дм
-left:7.1pt"]0,4-1,0
-left:7.1pt"] Масова частка діоксиду вуглецю, не менше, %
-left:7.1pt"]0,33
-left:7.1pt"] Стійкість, діб, не менше
-left:7.1pt"]90
-left:7.1pt"]Харчова або поживна цінність,
-left:7.1pt"]г/100см
-left:7.1pt"]4,6
-left:7.1pt"]Енергетична цінність або калорійність, кДж/100г або ккал/100см
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 7 ВСТУП 8 1 Формування структури електричної мережі та вибір номінальної напруги ліній електропередавання. 9 2 Вибір необхідних потужностей трансформаторів та розрахунок параметрів їх схем заміщення. 11 2.1 Вибір необхідних потужностей силових трансформаторів. 11 2.2 Розрахунок параметрів схем заміщення. 13 3 Розрахунок втрат потужності в силових трансформаторах встановлених на ПС-1 та ПС-3 17 3.1 Методика розрахунку втрат потужності. 17 3.2 Розрахунок втрат потужності в трансформаторах на ПС-1 17 3.3 Розрахунок втрат потужності в трансформаторах на ПС-2 18 3.4 Розрахунок втрат потужності в трансформаторах на ПС-3 20 4 Вибір перерізів проводів та розрахунок нормального режиму роботи ЛЕП. 22 4.1 Розрахунок попереднього потокорозподілу в ЛЕП 110 кВ. 22 4.2 Вибір перерізів проводів ЛЕП 110 кВ. 25 4.3 Розрахунок нормального режиму роботи ЛЕП 110 кВ з уточненим потокорозподілом в мережі. 28 4.4 Визначення потужностей у ділянках мережі з урахуванням втрат потужностей в них 35 4.5 Визначення напруг на шинах ПС для режиму найбільших навантажень при напрузі на шинах вузлової підстанції енергосистеми (енергосистеми і місцевої електростанції) UА = UВ = 115 кВ. 38 ВИСНОВКИ 43 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 44
ЗАВДАННЯ 1. Формування структури електричної мережі та вибір номінальної напруги ліній електропередавання: Згідно з варіантом вихідних даних сформувати структуру районної електричної мережі для електропостачання трьох нових вузлів навантаження ПС1, ПС2 і ПС3 (рис. 1), які мають приймачів з відповідною категорією надійності (див таблицю 1). При формуванні структури мережі забезпечити зв’язок між існуючими енергосистемами (або енергосистемою і місцевою електростанцією). Вибрати номінальну напругу лінії електропередавання у сформованій електричній мережі. Вибір обґрунтувати. 2. Вибір необхідних потужностей трансформаторів та розрахунок параметрів їх схем заміщення: Вибрати потужності трансформаторів та розрахувати параметри їх схем заміщення (активні та реактивні опори, приведені до напруги ВН; втрати холостого ходу). Вибір марки та потужності трансформаторів обґрунтувати. 3. Розрахунок втрат потужності в трансформаторах ПС1-ПС3: Розрахувати втрати активної та реактивної потужності в трансформаторах на підстанціях ПС1 ПС2 і ПС3. Привести навантаження до шин ВН підстанцій. 4. Вибір перерізів проводів та розрахунок нормального режиму роботи ЛЕП: Вибрати перерізи проводів на ділянках мережі та розрахувати розподіл потужностей в ній для нормального режиму роботи. Визначити напруги на шинах ПС для режиму найбільших навантажень при напрузі на шинах вузлової підстанції енергосистем (енергосистеми і місцевої електростанції) UА= UВ (в залежності від обраної номінальної напруги ліній електропередавання величину UА обрати з ряду 38,5 кВ, 115 або 121 кВ, 230 або 242 кВ). 5. Вибір схем електричних з’єднань на стороні ВН та НН для однієї з ПС : Згідно з діючими нормативними документами обґрунтувати вибір схем з’єднань на високій та низькій стороні проектованої підстанції. 6. Розрахунок струмів короткого замикання: Визначити усталений та ударний струми короткого замикання у необхідних точках електричної мережі для вибору електрообладнання на проектованій підстанції. Обґрунтувати вибір розрахункових точок короткого замикання. 7. Вибір комутаційного обладнання на проектованій підстанції: Вибрати комутаційну апаратуру на стороні ВН і НН проектованої підстанції з урахуванням вимог НТД. При цьому обов’язковим є використання новітнього обладнання світових та вітчизняних лідерів електротехнічної промисловості. 8. Проаналізувати результати, отримані вище, та зробити висновки щодо ефективності функціонування сформованої електричної мережі. Розрахункові максимальні потужності вузлів навантаження та координати їх розміщення відносно центрів живлення приведені в таблиці 1. До складу кожного вузла навантаження входять приймачі електричної енергії, які відповідають категорії надійності.
-j5
-5
-32
-j7
-15
-j3
-35
В ході виконання даного курсового проекту було спроектовано електричну мережу напругою 110 кВ у відповідності до поставленої задачі. По заданим навантаженням споживачів та їх категорійності було проведено вибір кількості та марок силових трансформаторів які встановлені на ПС проектованої мережі. Для вибору марок та перерізів проводів для ЛЕП 110 кВ було виконано розрахунок попереднього потокорозподілу потужності в мережі. Виконано розрахунок уточненого потокорозподілу з врахуванням втрат потужності на ділянках мережі. За результатами розрахунку уточненого потокорозподілу потужності проведено розрахунок напруг на шинах 110 та 10 кВ.
Дата добавления: 03.04.2020
. На території підприємства міститься: - Тарний цех; - Млин; - Пилорама; - Контора; - Вага; - Зерносховище; - Зерносушарка; - Цех по переробці зерна; - Гаражі; - Склад; - Цех по переробці гречки; - Ремонтна майстерня.
На підприємстві працює 82 робітники. Підприємство знаходиться на окраїні с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області, за 70 км від обласного центру. На території підприємства міститься 2 трансформаторні підстанції, потужністю 500 кВА яка живиться від районної електромережі. Загальна встановлена потужність електрообладнання становить 443 кВт. Підприємство займається вирощуванням зернових, відгодівлею телят та свиней, виробництвом молока. По надійності електропостачання підприємство відноситься до 2-гої групи споживачів.
Зміст: Вступ 1.Виробничо – господарська характеристика і стан електрифікації об’єкта 2.Опис технологічних процесів, вибір обладнання та електродвигунів 2.1. Обґрунтування та вибір технологічного обладнання 2.2. Розрахунок водопостачання 2.3. Розрахунок теплопостачання 3.Автоматизація технологічного процесу 3.1. Розробка функціонально – технологічної схеми 3.2. Розробка принципіально – електричної схеми 3.3. Розрахунок та вибір пуско – захисної апаратури 3.4. Розробка схеми з’єднань і підключень 3.5. Розробка конструкції щита керування 3.6. Визначення основних показників надійності систем автоматики 4. Розрахунок освітлення виробничого приміщення 5. Розрахунок та вибір силових проводок виробничого приміщення 6. Електропостачання господарського двору 7. Розробка заходів з експлуатації електричного обладнання 8. Охорона праці і навколишнього середовища 9. Економічна частина Список використаної літератури
Дата добавления: 05.04.2020
Вступ 1.Розрахунок схеми 1.1 Розрахунок силової частини 1.2 Розрахунок системи керування 1.3 Розрахунок задаючого генератора Висновок ЛІТЕРАТУРА
Графічна частина проекту: Схема електрична структурна -Схема електрична принципова (2 шт) -Схема електрична функціональна Однофазний інвертор напруги за такими вихідними даними: а) повна потужність навантаження за першою гармонікою Р2ном = 3,8 кВт; б) діюче значення напруги першої гармоніки на навантаженні U(1)н =660 В; в) коефіцієнт потужності навантаження за першою гармонікою cosφ(1) = 0,99 (навантаження активно-індуктивне); г) частота першої гармоніки вихідної напруги f = 150 Гц; д) напруга джерела живлення Ud = 200 В. Джерелом живлення інвертора слугує випрямляч, підключений до мережі змінного струму.
Висновок За вихідними даними був проведений розрахунок інвертора для живлення двигуна змінного струму. Були розраховані і вибрані за каталогами елементи електричної схеми інвертора. Серед них силові транзистори, потужні діоди, конденсатори, резистори. За цими даними була розроблена електрична принципова схема інвертора на аркуші формату А3 і складена специфікація елементів, що входять до її складу.
Дата добавления: 06.04.2020
1. Призначення газгольдерів, їх класифікація та історичний розвиток 3 1.1. Призначення і класифікація газгольдерів 3 1.2. Короткі відомості про розвиток будівництва газгольдерів 5 2. Сухі газгольдери поршневого типу 6 2.2.1. Загальні відомості 8 2.2.2. Корпус газгольдера 9 2.2.3. Рухомий поршень 13 3. Сухі газгольдери з гнучкою секцією 17 3.1. Загальні відомості про газгольдери з гнучкою секцією 17 3.2. Корпус резервуара сухого газгольдера 20 3.3. Шайба газгольдера 22 Список використаної літератури 25
Для зіставлення якісних показників конструкцій газгольдерів всіх типів розглянемо газгольдер місткістю 100 000 м3 типу МАН. Він являє собою правильний двадцятигранник висотою 71,725 м. з діаметром D1= 44,196 м., і D2 = 44,747 м (в кутах) при довжині кожної грані 7 м. Конструкції газгольдера зазвичай виконують зварними, але ще до середини 70-х років вони будувалися переважно клепаними. Газовий простір обмежений: з нижньої сторони - днищем, що лежить на вкритій піщаним шаром бетонній плиті, з бічних сторін - обшивкою, що утримується вертикальними колонами, і зверху - поршнем, що може пересуватися по висоті газгольдера паралельно днищу. Для захисту від атмосферних впливів газгольдер має дах, що опирається на колони корпусу. Днище газгольдера виконано з листів товщиною 3 мм. Між колонами розташовані вхідні трубопроводи для газу діаметром 1000 мм. Всередині газгольдера по краю днища на відстані 1200 мм від стінок корпусу газгольдера встановлена вертикальна стінка висотою 300 мм, вона утворює чашу для збору газгольдерного масла, що просочується між обшивкою корпусу та ущільнюючим затвором поршня при експлуатації. На днище навпроти кожної колони встановлені стійки, призначені для сприйняття тиску від поршня при опусканні його в найнижче положення.
Дата добавления: 06.04.2020
1. Вихідні дані 2.Матеріали для проектування 3 3.Конструктивна схема збірного циліндричного резервуару 4 4.Розрахунок стінки резервуара 6 4.1 Розрахунок стінки резервуара від тиску рідини 6 4.2. Розрахунок стінки резервуара від тиску грунту 9 5.Розрахунок стінки за II групою граничних станів 11 Список використаної літератури 13 Зовнішній діаметр 24 м Висота резервуара 3,6 м Товщина стінки резервуара 180 мм Клас ненапруженої арматури А400С Клас напруженої арматури В1200 Клас бетону С30/35 Питома вага ґрунту γ = 1,55 т/м3 Кут внутрішнього тертя φ = 29º Матеріали для проектування Згідно завдання для проектування збірного циліндричного резервуару використовуємо такі характеристики: Бетон класу С30/35 розрахунковий опір бетону осьовому стиску f_cd=19,5 МПа; розрахунковий опір бетону осьовому розтягу при γ_ctm=2,8 МПа; модуль пружності бетону Ecm =34 500 МПа. Ненапружена арматура класу А400: розрахунковий опір арматури розтягу f_yd=365 МПа; модуль пружності арматури Es = 2,1x105 МПа Напружена арматура класу В-1200: характеристичне значення міцності попередньо-напруженої арматури f_pk=1260 МПа; характеристична 0,1% умовна границя текучості попередньо напруженої арматури f_p0,1k=1145 МПа; розрахункове значення модуля пружності попередньо напруженої арматурної сталі E_s=1,9∙〖10〗^5 МПа
Дата добавления: 07.04.2020
. Область застосування та технологічні умови 1.1. Характеристика конструктивних елементів та їх частин 1.2. Склад основних видів робіт 1.3. Характеристика умов 1.4. Прив’язка об’єкта до конкретних умов 2. Технологія організація будівельного процесу 2.1. Вказівки до підготовки об’єкту 2.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт 2.3. План та розріз тієї частини споруди де проводитимуться роботи 2.4. Схема організації будівельного майданчика 2.5. Методи та послідовність виконання робіт 2.6. Розбивка будівлі на захватки та яруси 2.7. Чисельно-кваліфікаційний склад бригад та ланок робітників 2.8. Калькуляція трудових витрат і заробітної плати 2.9. Графік виконання робіт 2.10. Вказівки щодо прив’язки карт трудових процесів будівельного виробництва 2.11. Новизна рішення 2.12. Контроль якості виконання робіт 2.13. Техніка безпеки під час виконання робіт 2.14. Екологія 3. Техніко – економічні показники 4. Матеріально – технічні ресурси 5. Додатки 5.1. Перелік посилань 5.2. Характеристики вантажних матеріалів Довжина 24 м; Ширина 12 м; Глибина (висота) 4,5 м.
Цегляну димову трубу необхідно звести по вул. Млинівська 29, м. Рівне, тобто несейсмічний район з розрахунковою температурою зовнішнього повітря 21°С. Цегляну кладку витяжної труби виконувати товщиною 510 мм із звичайної повнотілої глиняної цегли М100 на розчині марки 50. Для захисту ствола труби від шкідливих впливів викидних газів передбачають влаштування захисного шару. Розміри споруди: • діаметр 4,0м; • висота H=4,5м.
Дата добавления: 07.04.2020
Прокладання водопроводу до приміщень іструментального цеху передбачено із поліетиленових водопровідних труб Ø 63х3,8 мм та Ø 110х6,6 мм згідно ДСТУ Б В.2.7-151:2008. У місці врізки у запроектованому колодязі передбачено встановити засувку сталеву клинову. Для зовнішнього пожежогасіння проектом передбачено пожежний гідрант коверного типу. Для обліку спожитої води передбачено на вводі до будинку влаштування загального вузла обліку з лічильником з імпульсним виходом та терміналом передачі даних.
КАНАЛІЗАЦІЯ У робочому проекті запроектовано виконати винос каналізаційний колектора Ø 150мм за межі будівлі іструментального цеху . Місцем приєднання випуску системи водовідведення є існуючий каналізаційний колектора ∅600 (дозвіл власника мережі каналізації ТзОВ "Язьм" від 18.08.19р.) Каналізаційну мережу привести у технічносправний стан. Прокладку труб госппобутової каналізації запроектовано із труб НПВХ SN8 Ø160 гідно ДСТУ Б В.2.5-32:2007. На каналізаційній мерехі запроектовані колодязі із збірного залізобетону Ø 1000мм, люки оснащені запірним замковим пристроєм. Прокладку каналізаційної мережі починати від місця приєднання до існуючої каналізації ∅150 (клодязь КК-1).
Общие данные. План зовнішніх мереж водопроводу та каналізації М1:500. Поздовжній профіль водопроводу В1. Поздовжній профіль водопроводу В1. Деталювання ВК-1, ПГ-1 . Поздовжній профіль каналізації КО. Таблиця круглих водопровідних колодязів В1. Таблиця круглих каналізаційних колодязів КО.
Дата добавления: 10.04.2020
Улаштування відкидної металевої конструкції пандуса із направляющих гнутозварювальних тонкостінних швелерів, зварювальних у відкидний метапевий елемент для переміщення інвалідної каляски без інваліда, з використанням на час короткого сходового маршу під'їздів будівлі, між відмітками чистого полу 1-го поверху і відмітками входу - тамбура в під'їзді, опорного поручня і закриваючої скоби, для здержання металоконструкції у вертикальному положенні. Нормальне положення відкидного елементу - завжди вертикальне . Використання і експлуатація відкидного елементу тільки на час переміщення інвалідної каляски. Улаштування бетонних пандусів зі страхуючими бетонними бортиками для проїзду інвалідних калясок на існуючому ганку житлового будинку . Різні ремонтно-будівельні і супровідні роботи в під'їздах . Роботи виконати за адресою : Харківська область... Загальні дані Обмірювальне креслення План улаштування конструкції пандуса. Конструкція пандуса. Деталювання пандуса Специфікація матеріалів
Дата добавления: 09.04.2020
.112-5) і блоків стін підвалу (ГОСТ 13579-780. Під колони фундаменти запроектовані стовпчатого типу, монолітні Зовнішні стіни запроектовані декількох типів: - з газосилікату ρ = 500 кг/м3 , завтовшки 200 мм з подальшим утепленням; - з цеглини керамічної завтовшки – 380 мм з подальшим утепленням. Стіни підвалу з бетонних блоків завтовшки 400 мм з утепленням мінеральною ватою ISOVER 75 мм. Внутрішні стіни з керамічної цеглини М 100 на розчині М 75 завтовшки 380 мм. Перегородки гіпсокартонні, в санвузлах і побутових приміщеннях з керамічної цеглини М 100 на розчині М 75 завтовшки 120 мм. Монолітні колони каркаса виконані з бетону класу B 25 з подовжньою арматурою Ø16 класу А400С і поперечною Ø8 класу А400С. Колони запроектовані з перетином 400 м х 400 м. Відмітка верху колони складає 11,610м. Покрівля плоска з двох шарів промізола з посипанням гравієм завтовшки - 20 мм. Основою під покрівлю є монолітна залізобетонна плита покриття. Зверху неї вкладається шар пароізоляції. Ухил покрівлі створюється шаром керамзитобетону змінної товщини
ЗМІСТ: 1. АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ 1.1 Генеральний план ділянки 1.2 Функціональний процес 1.3 Характеристика об'ємно-планувального вирішення будівлі 1.4 Теплотехнічний розрахунок захищаючих конструкцій 1.5 Обгрунтування ухвалених конструктивних рішень 1.6 Санітарно-технічне і інженерне устаткування будівлі 2. РОЗРАХУНКОВО КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ 2.1 Розрахунок монолітної плити перекриття 2.2 Розрахунок колони середнього ряду 2.3 Розрахунок внутрішніх металевих сходів 3. РОЗДІЛ ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ 3.1 Вихідні дані 3.2 Визначення глибини закладання фундаменту 3.3 Визначення розмірів підошви фундаменту 3.4 Розрахунок осідання основи фундаменту 3.5 Розрахунок затухання осідання в часі 3.6 Розрахунок фундаменту за міцністю 4. РОЗДІЛ ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 4.1 Технологія будівельного виробництва 4.2 Організація будівельного виробництва 4.2.1 Умови організації і здійснення будівництва 4.2.2 Рішення по технологічній послідовності і методам виробництва робіт 4.2.3 Об'єми будівельно-монтажних робіт і їх трудомісткість 4.2.4 Нормативна тривалість будівництва об'єкту 4.2.5 Будівельний генеральний план 4.2.6 Розрахунок площ тимчасових будівель і споруд 4.2.7 Розрахунок тимчасових складських приміщень і майданчиків 4.2.8 Організація і розрахунок тимчасового водопостачання 4.2.9 Розрахунок потреби будівельного майданчика в електроенергії 4.2.10 Розрахунок штучного охоронного освітлення будівельного майданчика 5. РОЗДІЛ ОХОРОНА ПРАЦІ 5.1 Заходи щодо охорони праці, передбачені при проектуванні генерального плану 5.2 Заходи щодо охорони праці, передбачені при проектуванні будгенплану 5.3 Основні інженерні рішення охорони праці, передбачені при розробці технологічної карти на зведення надземної частини будівлі 5.4 Методика розрахунку контурного заземлення
Дата добавления: 13.04.2020
. Повна довжина будинку – 33,85м, ширина будинку – 30,52м, кількість поверхів – 3, висота поверху – 3,0м. Висота будинку – 10,70 м. Будівля без підвалу. Планувальна схема будинку – галерейна. В будівлі бізнес-центру передбачені офісні приміщення, виставкові зали та приміщення побутового, санітарно-гігієнічного та спеціального призначення Фундаменти запроектовані за стрічковою конструктивною схемою з фундаментних подушок по серії 1.112-5 і фундаментних блоків за ДСТ 13579-78 . Стіни зводять із силікатної ефективної цегли з застосуванням ефективних скловатних і мінераловатних матеріалів ISOVER, ROCKWOOL, що закріплюються з зовнішнього боку стіни. Товщина зовнішніх цегляних стін прийнята 510мм.
Внутрішні стіни виконуються із силікатної цегли – 380 мм. Кладку стін ведуть на цементно-піщаному розчині з обов'язковою перев'язкою швів. Міжповерхове перекриття та покриття виконується зі збірних залізобетонних багатопустотних плит. Дах запроектований скатний. Основними конструкціями є металеві ферми. Покрівля передбачена із метало черепиці.
Дата добавления: 13.04.2020
СОДЕРЖАНИЕ: 1. ВВЕДЕНИЕ 3 2. Исходные данніе: 5 3. Расчет теплопоступлений 7 3.1. Теплопоступления от людей 7 3.2. Теплопоступления от источников освещения 7 3.3. Теплопоступления от электродвигателей работающих станков и оборудования: 7 3.4. Тепловыделения от нагретых поверхностей трубопроводов и воздуховодов 7 3.5. Теплопоступления от солнечной радиации 7 3.6. Теплопоступления через покрытие 8 3.7. Теплопоступления с открытой поверхности воды и с водяным паром 10 4. Расчет теплопотерь 11 4.1 Потери теплоты через ограждающие конструкции 11 4.2. Потери теплоты на нагрев инфильтрационного воздуха 12 4.3. Потери теплоты на испарение влаги 13 4.4. Потери теплоты на нагрев поступающих материалов 14 4.5. Потери теплоты на нагрев транспорта 14 4.6. Потери теплоты на нагрев воздуха, поступающего через открытые проезды ворот, не оборудованных воздушными завесами 14 4.7. Таблица теплового баланса помещения 15 5. Определение выделения влаги, газов и пыли 15 5.1. Влаговыделения людьми 15 5.2. Влаговыделения с открытой поверхности кипящей воды 15 5.3. Влаговыделения с поверхности смоченных материалов и изделий 15 5.4. Выделение углекислого газа СО2 людьми 16 5.5. Выделение вредных веществ при окрасочных работах 16 5.6. Количество газов и паров, выделяющихся при работе автомобилей с двигателями на жидком топливе 17 5.7. Определение пылевыделений 17
Дата добавления: 14.04.2020
3286. Дипломний проект 
3289. Курсовий проект 
3296. ЗВК Водопостачання та водовідведення приміщень іструментального цеху водопостачання та водовідведення приміщень іструментального цеху у м